learned helplessness— стан людини або тварини, в якому індивід не робить спроб до поліпшення стану (не намагається уникнути негативних стимулів або отримати позитивні), хоча має таку можливість.
В 1976 році провели дослідження в будинку пристарілих в США. Висновок свідчив, що деякі негативні явища, які супроводжують старіння (втрата пам'яті, зниження тонусу), ймовірно, пов'язані з втратою можливості контролювати власне життя, а отже, їх можна запобігти, повернувши літнім людям право приймати рішення і відчувати компетентність. В умовах неможливості вибирати, пацієнти можуть проявляти саморуйнівну поведінку (відмовлятися від їжі і ліків), бо це єдине, що вони ще можуть обирати.

Емоційна безпека виглядає так.

Коли ти вибігаєш з ванної і лаєшся (майже матом), що туалет забився, а семи річна дитина говорить: «Напевно, це через мене. Я кинула дуже багато паперу. Мені потрібен був картонний рулон. Вибач, будь ласка". І ти замість- "сьогодні ніяких мультиків" - відповідаєш: "Добре, дякую за чесність".

Коли підліток дзвонить тобі зі шкільної поїздки в сльозах і каже: "Мене зловили з алкоголем. Що мені робити?" А ти замість "Чекай, дома побачиш, що тобі буде", кажеш: "Не переживай. Це не кінець світу. З ким ти? Де? В безпеці?"

Коли ти говориш чоловікові: "Піди перевір, чи дихає вона. Вона занадто довго спить". І він замість "Не говори дурниці, думки матеріальні", відповідає: "Я перевірю. Ти чогось боїшся?". І ти обговорюєш з ним свій страх синдрому раптової дитячої смерті. І він тебе обіймає.

Настає час, коли бажання йде. До всього. І до речей, і до людей ...

Багато років тому, коли ще була жива моя мудра бабуся, вона одного разу сказала нам з мамою, вішаючих нові штори до Великодня, одну чудову річ ... Штори були, на ті часи, новомодні: з асиметричними ламбрекенами, кистями, іншими прибамбасами ... Вони ніяк НЕ хотіли чіплятися до карнизів, падали нам на голову ... ми лаялися, возилися, реготали, знову бралися за справу ...

- Ще зовсім недавно я б до стелі стрибала, якби у мене з'явилися такі штори, - сказала бабуся, - а зараз ні крупинки бажання ...

Воно йде, дівчата ... бажання йде. До всього. І до речей, і до людей ...

Робіть все, поки у вас є на це бажання.

Бувають дівчата, впевнені в собі, знають, яка у них мета в житті і що робити для її досягнення. І вони йдуть до цієї мети.

А буває, дівчина піде за молоком в магазин, по дорозі побачить метелика, побіжить за ним, заблукає і виявиться в чарівній країні, де буде залучена в боротьбу зі злою королевою і її свитою, переможе королеву, подарувавши добрим жителям свободу, подружиться з цуценятами, навчиться стріляти і їздити верхи, в неї закохається найкрасивіший воїн, подарує їй справжнього живого єдинорога і квітку лотоса у волосся, а потім вдячні жителі повернуть її додому.