Друк

Не втратити себе

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Проекти

ne vtratyty sebe" ... Дівчинка моя. У гонитві за досягненнями світу важливо не втратити себе ... Твої дівочі мрії і бажання стоять набагато вище цього. Тому що це ти наповнюєш світ своєю радістю і Любов'ю ... ⠀

Дівчинка моя ... Весь світ і так у твоїх ніг. Він мріє служити тобі ... Радувати тебе і захищати! Але ти взяла в руки меч. І відрізала себе від усього світу. Вирішила, що сама будеш всіх захищати. Всіх рятувати ... ⠀

Дівчинка моя. Не бійся втратити загальне схвалення. Втратити молодість або красу ... Лише себе втратити треба боятися.

Досить болю ... Давай святкувати нашу Любов! Нашу Радість! Нашу Жіночу Природу і Глибину! Навіть біль свою будемо святкувати ... Тому що біль - це теж досвід. Досвід здобуття ЛЮБОВІ ...

Друк

Just do it і щастя всім!

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Проекти

tvorchistПрактикуй майндфулнес! Це може бути творчо, красиво, просто, легко, доступно та з максимальним ефектом!⠀
Кожний з нас господар свого слова, думки, емоцій, усвідомлення.
Кожний може знайти час на рефлексію, оновлення сил, творення нових нейронних звязків.
Практика уважності важлива, тому що:
- наповнюєте життя змістом і щастям,
- допомагає розуміти сигнали свого тіла та краще почуватись фізично
- дозволяє впорядкувати свої думки та розвинути здатність фокусуватися на важливому
- допомагає бути центрованими, цілісними та щасливими.

Друк

Якість твого життя залежить тільки від тебе

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Проекти

"Одного разу я два роки прожила без гарячої води. Точніше, на кухні вона текла, а ось у ванній ледве капала, так що неможливо було прийняти душ, тільки терпляче наповнити ванну приблизно хвилин за сорок. Оскільки митися хочеться вранці і ввечері, кожен з членів сім'ї щодня витрачав на це півтори години. Ясна річ, коли проблема тільки виникла, я попросила чоловіка викликати сантехніка, але він сказав: «Старі труби, не наша квартира, чого ти хочеш? Ми ж не будемо влаштовувати капітальний ремонт і довбати стіни? Давай як-небудь так».

І ми стали жити як-небудь так. Не пам'ятаю, чому я вибухнула, але одного разу раптом влаштувала повторний скандал, після якого сантехнік був викликаний. Майстер пішов через п'ять хвилин, і я подумала, що все безнадійно. Відкрила кран, і звідти хлинув потужний струмінь рудої води. Виявляється, в трубі зібралася іржа, знадобилося пару раз постукати, і затор зник. Розумієте? Два роки без гарячої води - один дзвінок і кілька рухів.

Я готова визнати, що справа в нашому особливому нехлюйстві, але схожі історії я спостерігаю доволі часто.

Друзі десять років жили в незатишній тісній квартирі, в якій вічно не вистарчало місця. Вони її так не любили, що навіть не бажали ремонтувати. Зрештою плюнули на все і вирішили переїхати, хоч дуже любили свій район. Стали збиратися і виявили склади старих речей: одяг, дбайливо складений у валізки і прибраний на шафу; антресолі, забиті матеріалом для невдалого ремонту; полиці, заставлені нерозпакованими коробками з книгами і бозна-яким дрібним сміттям - від незакінченого рукоділля до сувенірів з давніх поїздок; комору з бабусиним килимом, розкладачкою і зламаною пральною машинкою. Виявилося, в будинку безліч темних кутів, з яких вимітали пил, але ніколи туди всерйоз не заглядали і не розбиралися. Вони раптом з'ясували, що їхні найпотрібніші речі поміщаються в кілька сумок, а ті вісімнадцять мішків поїдуть на смітник. Знаєте, коли я до них заїхала, жінка плакала. Тому що зрозуміла: ці десять років вона могла жити набагато затишніше і просто щасливіше.

korablykАле є люди, які примудряються на тих же умовах існувати у власному тілі.

Болить. Болить голова, несильно, але з року в рік, дні нездужання складаються в місяці, але все можна витерпіти і з усім змиритися. Тому що мігрень не лікується, ми ж знаємо. А потім людина раптом потрапляє до лікаря і виявляє, що ситуація виправляється (ні, не гільйотиною, але якимись препаратами окрім знеболюючих). І можна було не мучитися стільки часу.

Те ж відбувається з психологічними проблемами, які неминучі, тому що «світ такий», та й ти сам недосконалий. Люди боряться з ними роками, поки не входять в ступор і не виявляють, що багато що коригується змінами в процесі тривалої психотерапії, антидепресантами і іншими ліками.