Друк

Дві копії

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Авторські статті

dvi kopijiВони були такі схожі. Дві копії - маленькі і велика.
«Буде щаслива, бо схожа на тата». Люди хотіли похвалити, але в той же час робили це в такий дивний спосіб, так, немов би схожість - найважливіша річ на землі. Хоч звісно чоловіку було приємно від такого порівняння. Татусева донечка.
На вулиці дощило. Люди незадоволено поспішали додому. Вагітна жінка попереду неї, в гумових чобітках, елегантно перестрибнула через калюжу. Така смішна і кругленька, вже така близька до народження дитини, судячи по розмірах животика.
Марія усміхнулась і згадала свою вагітність. Той час був чудовим етапом в її житті. Напевно, з того часу вона любить осінь, яка розповіла про їхнє щастя, і літо, в якому щастя народилось .
Морозний листопадовий день з тестом в руках і радісне шептання на вушко коханому чоловікові.

Друк

Флешбек в дитинство

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

dytynstvoБлискавичний флешбек в дитинство, в село до бабусі, коли дерева були великими, річки глибокими, трава в полі високою. Промчать босими п'ятами по росі, зануритися в одязі в озеро, подражнити гусей або прочитати книгу опівдні на старенькому дивані.

Сто тисяч зачаровують фотографій на офіційному сайті фотографа: http://shumilovaelena.35photo.ru/photo_537690/

Друк

Дорога до себе

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

mihnovo 2 originalxqВ дорогу, в дорогу… Туди, звідки сонце і вірші.
В Тернополі зимно і навіть чужі перехожі
Пакують валізи на захід, на схід. Щоб не гірше…
Ще випити кави - ковток сподіванок погожих.
Немає ні серця, ні розуму й світла ні в кого
До мене. Аж раптом - здіймається листя у небо…
Знайомі обличчя ховаються в пальта навколо.
І я відчуваю - сьогодні в дорогу. До себе.

Н.Лазука

Друк

Вебінар "Як SPAсти свої стосунки і збагатити своє життя коханням"

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Проекти

spasty stosunkyЯкщо зазирнути в саму глибину кожної людини, то виявиться, що всі ми народжені для того, щоб стати героєм або героїнею нескінченної історії кохання.
В сім’ї люди люблять і запрошують любити. Незважаючи на труднощі вони стукають в закриті двері з усіх сил щоб почути один одного, навчитись слухати і поважати один одного і пробачати - тому що це любов.
Кожна людина - це диво. Окрім болі і дешевних мук її оточує краса,чудо творіння, звуки сміху і любові, шепіт надії, свято життя. Все це теж результат вибору, твого вибору - побачити це диво, помітити сильні сторони іншої людини, подякувати їй за її уміння.
Ціль сім’ї - виражати любов. Не мовчати, щоб хтось вгадував що ти думаєш і про що мрієш, а виражати це словами, вчинками, мовами любові. Не в природі любові силою нав’язувати стосунки, зате в природі любові відкривати їх.
Друк

Вільний вибір

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

posmishkaМайстер Бахауддін все своє життя був щасливим, посмішка ніколи не сходила з його обличчя. Все його життя було просякнуте ароматом свята! Навіть помираючи, він весело сміявся. Здавалося, ніби він насолоджується приходом смерті. Його учні сиділи навколо, і один запитав:
- Чому ви смієтеся? Все своє життя ви сміялися, і ми все не вирішувалися запитати, як вам це вдається? І ось зараз, в останні хвилини, ви смієтеся! Що тут смішного?
Старий Майстер відповів:
- Багато років тому я прийшов до мого Майстра молодою людиною, сімнадцятирічним, але вже глибоко страждаючим. Майстру ж було сімдесят, а він посміхався і сміявся просто так, без жодної видимої причини.
Я запитав його: «Як вам це вдається?» І він відповів: «Всередині я вільний у своєму виборі. Просто це - мій вибір. Щоранку, коли я відкриваю очі, я запитую себе, що вибрати сьогодні - блаженство або страждання? І так трапляється, що я вибираю блаженство, адже це так природно».