Поганий настрій можливо змінювати

«Людина ніколи не буває такою щасливою, як їй хочеться, або такою нещасною, як їй видається», – казав Франсуа Ларошфуко. Але іноді хандра «дістає» так, що виникає враження, ніби наближається кінець світу. Починаєш думати, що все, зроблене до сьогоднішнього дня – дрібниця або взагалі одна величезна помилка. Життя втрачає барви і привабливість. Особливо благодатна пора для таких настроїв – осінь. Але як зрозуміти – це просто хандра, яку можна «вилікувати» шоколадкою і відпочинком, чи особливий вид душевного занепаду? Розібратися у цьому допоможе лікар-психотерапевт Тернопільської міської лікарні №2, член Української спілки психотерапевтів, консультант у методі позитивної психотерапії Марія ХОМІВ.

– Справді, восени дуже часто ми почуваємося гірше, ніж в інші пори року, – розповідає лікар. – Разом зі зміною сезонів в організмі відбуваються різні гормональні зрушення, зумовлені, зокрема, недостачею світла. У результаті можуть виникати подразливість, утома, зменшуються захисні сили. Нам важко зранку прокинутися, хочеться побути в тиші, нікуди не йти. Такий стан називають сезонною меланхолією. Восени потрібно більше відпочивати, часто сезонна хандра є гарною нагодою сповільнити темп життя. Адже у сучасної людини він невиправдано високий, що теж стає причиною багатьох проблем настрою.

– Однак життя вимагає від нас завжди бути «в тонусі»…

– Річ у тім, що чимало пріоритетів, якими ми керуємося, насправді не наші, а «запозичені» у родичів, керівників… Потрібно прислухатися до себе та внести певні корективи у щоденну діяльність. Відомий німецький психотерапевт Носсрат Пезешкіан довів, що у житті слід дотримувати балансу в чотирьох сферах: тіла, діяльності, контактів і сенсів. І якщо ми, наприклад, забагато часу приділяємо роботі, організм не витримує. Недаремно сьогодні фахівці говорять про синдроми хронічної втоми, емоційного вигорання. Їм піддаються переважно люди розумових професій, котрі багато часу проводять на публіці. При цьому організм виснажується, зникають бажання працювати, відчуття задоволення від зробленого… Тому слід знаходити час ще й на відпочинок і спілкування з друзями, фізичну активність. Дуже важливий, хоч люди про це сьогодні забувають, пошук змісту свого життя, аби усвідомити, чого хочете саме ви та навчитися це цінувати.

– А за якими симптомами людині зрозуміти, хандра у неї чи депресія?

– Є класичні симптоми депресії: поганий настрій, втрата інтересу та відсутність задоволення від майже всіх видів щоденної діяльності, підвищена втома, розсіяність, знижена самооцінка, негативні нав’язливі думки, песимістичне бачення майбутнього, розлади сну, апетиту, фізична «заторможеність». Про депресію слід говорити тоді, якщо людину супроводжують хоча би п’ять із перелічених ознак не менше двох тижнів. До речі, сьогодні в усьому світі люди все частіше страждають від таких станів, українці – не виняток. Хоча нерідко, справді, відбувається зловживання поняттями «зміна настрою» та «депресія». Звичайна хандра зазвичай швидко минає. А от розвиток депресії пов’язаний із нейрохімічними механізмами, тобто певними фізіологічними змінами в організмі. Різні стресові події, до яких важко адаптуватися, при цьому є додатковим фактором. Тому депресія не проходить від народних методів, відвідувань екстрасенсів. Вона піддається медикаментозному лікуванню. Узагалі, у багатьох випадках хвороба – це сигнал кожному з нас про те, що є проблеми з отим балансом у нашому житті, і потрібно звернути на це увагу, бо може бути гірше… Між тим вчасне звернення до лікаря допомогло б подолати депресію на початкових стадіях. При цьому крім медикаментозного лікування важлива психотерапія. Фахівець допомагає людині робити кроки у розумінні себе, впливати на якість свого життя, насамперед підтримуючи пацієнта емоційно. Такої підтримки нам бракує в сучасному світі. А, буває, через хворобу людина підсвідомо хоче отримати любов, увагу близьких.

–   Сьогодні серед українців все ще існує упередження щодо відвідин психотерапевтів, психологів…

–   Справді, звертання до цих фахівців у нашій країні дуже знецінене, хоча у всьому світі це звична практика. Можливо, люди бояться, що хтось дізнається про те, що вони розповідатимуть. Однак зустрічі у нас конфіденційні. Хотілося б, щоб українці були більш свідомі свого здоров’я.

–    Що б ви порадили для уникнення депресії?

–    Бодай раз на тиждень подумати: як я живу, чи задоволений життям, чого мені не вистачає, мені особисто? І усвідомити: якщо я в цьому житті не можу нічого змінити, то мушу змінити себе. Потрібно над собою працювати: на рівні душі, розуму, тіла… І прийшовши до психотерапевта, теж потрібно налаштуватися на тривалий процес лікування. Людина має розуміти, що основна особа у її житті – це вона сама. Потрібно знаходити щось таке, що приносить зміст у життя і дарує задоволення. Це може бути волонтерство, допомога ближнім, чи звичайні листівки, зроблені своїми руками…  

Журналіст Антоніна БРИК, газета Свобода