Тварини лікують

 Чотирилапі лікують. 

Люди шукають неймовірно дорогі диво-таблетки, хоча поряд є те, чим можна скористатися безкоштовно, а головне - в будь-який час.

  Йдеться про допомогу домашніх улюбленців, які потребують лише любові, ласки і трохи уваги. Натомість здатні зробити для нас неймовірне. Анімалотерапія, або лікування за допомогою тварин - не міф, не вигадка, а доведений факт, Домашні тварини – "цілителі широкого профілю". Вони покращують настрій своїм господарям, підвищують імунітет, допомагають долати стреси, навіть попереджують діабетичний криз.

Звісно, це - один із альтернативних методів медицини, але він - простий і доступний. Єдине, що потрібно - навчитися любити тварин. Вони одразу відчувають приязнь, доброту, любов і готові віддячити за це сторицею. Анімалотерапія, буває двох видів: направлена та ненаправлена. У першому випадку людина просто отримує задоволення від спілкування з улюбленцем. - У другому, - задіюють спеціально навчених тварин-“терапевтів”. Вони працюють у парі з людиною-фахівцем за певними лікувальними програмами. Допомогою тварин у лікуванні психічних розладів вперше скористався американський психіатр Борис Льовінсон. Він і став засновником анімалотерапії.

Відтоді спілкування з тваринами з терапевтичною метою стало дуже популярним. І не лише для розслаблення після важкого дня чи щоб прогнати напругу і стреси, а й у значно серйозніших випадках. Наприклад, для поліпшення стану дітей із ДЦП чи при розладах серцево-судинної системи, аутизмі та інших психічних недугах.

 Вперше цей метод “у дії” випробували в будинку перестарілих.Провели експеримент. Літнім людям, які страждали від депресії, дозволили завести котів і собачок. І знаєте: результат не забарився. Уже через півроку ставлення пацієнтів одне до одного, кардинально змінилося. Чоловіки і жінки, які раніше були дуже замкнуті, не розмовляли навіть із персоналом, почали виходити з кімнат. Виявилося, що їм не вистачає спілкування. Так, доглядаючи за тваринами, щодня даруючи їм свою ніжність і любов, вони розкрилися, стали контактними і говіркішими.

 На роль “терапевтів” беруть лабрадорів. А зараз у мене живе чихуахуа Рубі. До чого мила, добра і ніжна собака. Стільки радості в оселі щодня.

 Метод каністерапії, тобто лікування за допомогою собак - особливо активно застосовують у США. Так, у штаті Вашингтон чотирилапих “терапевтів” вчать працювати з незрячими людьми. А також - попереджати напади епілепсії, навіть діабетичні кризи. Спеціально дресировані тварини відчувають наближення небезпеки тоді, коли людина навіть не підозрює про неї. Тому починають гавкати за 30-60 хвилин до початку нападу чи кризу. На роль чотирилапих “терапевтів” беруть собак не усіх порід. Найчастіше - голден-ретриверів чи лабрадорів. Вони "працюють" з дітьми-аутистами, малятами із синдромом Дауна або ДЦП. Спілкування з собаками добре впливає на дітей, у яких помітна затримки психофізіологічного розвитку, є проблеми зі спілкуванням.  А також якщо малеча надто збудлива, агресивна або, навпаки, мовчазна, скута та сором'язлива. Тренери ставлять перед собаками різні завдання. Все залежить від діагнозу пацієнта. Так, сама присутність собаки може знижувати артеріальний тиск. Практика свідчить, що чотирилапі без особливих зусиль можуть дати дітям те, що не під силу навіть найріднішим людямю І батьки, і найкращі педагоги, і лікарі-психотерапевти підсвідомо оцінюють малечу. Інша справа - тварини. Вони сприймають дітей такими, якими вони є. Тому використовувати подібний метод радять при неврастенії та неврозах. Каністерапія - чудова профілактика малорухливого способу життя. Щоденні прогулянки з собакою знижують ймовірність розвитку інфаркту міокарда, інших захворювань серця і судин. Вони полегшують стан хворих на атеросклероз і ревматизм. Прилігши біля господаря, собаки не тільки зігрівають, а й знімають біль при радикуліті й остеохондрозі.

 Пухнасті “лікарі” можуть  допомогти відновити свідомість.

 У фелінотерапії - лікування за допомогою котів - майже немає протипоказань. Цікаво, що у США ця “природна” методика настільки популярна, що близько 48% лікарів радять її своїм пацієнтам. Для початку - бодай один курс. Я переконалася на власному досвіді, що коти - дуже розумні створіння і дійсно вміють зцілювати дотиком. Вони інтуїтивно знаходять ділянку, де болить, і починають свій незрівнянний “масаж”: мурчать, перебирають лапками, виконують роль своєрідного рефлексотерапевта. Мелодійні звуки, котрі видають ці пухнасті тваринки, заспокоюють нервову систему, зміцнюють імунітет, а заодно - навіюють приємні спогади, думки і непомітно хилять у сон. Учені з'ясували, що мурчання домашньої кішки відбувається на частоті між 22 і 44 герца. Такі вібрації прискорюють процеси відновлення кліти. Якщо загалом, то це - дуже позитивна, релаксаційна терапія і самонавіювання. Монотонно погладжуючи спинку кішки або собаки, ми розслабляємося, відчуваємо задоволення.

  Але, для того, щоб використовувати котів із лікувальною метою, їх потрібно любити. Якщо ви боїтеся цих тварин, марно сподіватися на допомогу. Їх не можна видресирувати, змусити до чогось. Лише якщо любов і довіра - взаємні, формується "тандем". Кіт починає розуміти господаря на інтуїтивному рівні. Відчуває, який у нього настрій, емоційний стан. І якщо щось не так, намагається допомогти. Пухнасті “лікарі” також здатні відновити затьмарену свідомість і рухливість кінцівок після інсультів і нещасних випадків. Причому, на відміну від собак, роблять це інтуїтивно, без спеціальних тренувань.

 Доведено, що фелінотерапія допомогає людям, які страждають на психічні відхилення, ушкодження тканин мозку внаслідок інсульту чи механічних травм. Дар цілительства мають усі коти і кішки Під час лікування пухнасті “медики” часом не відходять від господаря впродовж кількох днів, навіть відмовляються від їжі. Дар цілительства мають усі коти та кішки: і породисті, і дворові. До того ж, в кожної тваринки є свій “профіль”. Сибірські та ангорські кішки - хороші “невропатологи”, російські блакитні та плюшеві британці - “кардіологи”. Короткошерсті та “лисі” кішки - сіамські і сфінкси - допомагають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Причому самки краще лікують недуги нервової системи, а самці знімають біль і запалення при остеохондрозі та радикуліті. Втім, коти, яких підібрали на вулиці, можуть дати набагато більше, ніж будь-яка породиста “колега”. Але є одна умова. Треба любити свого вихованця. Перш ніж завести тварину - чи кота, чи собаку - треба бути готовим до цього. Адже йдеться не про іграшку чи розвагу. За чотирилапим другом треба доглядати. Раджу завести улюбленця декому зі своїх пацієнтів із недугами серцево-судинної системи, виразковою хворобою, підвищеним артеріальним тиском. Це - хронічні захворювання, тому, окрім традиційного лікування, потрібні додаткові заходи. Якщо в сім'ї ростуть збудливі діти, добре заводити котів. Якщо ж вони відстають у розвитку - собак.

 Присутність у домі тварин позитивно впливає на всіх дітей. У них формується такі риси характеру, як психологічна зрілість, відповідальність, доброта. Дуже добрим навчанням милосердю і доброті є догляд за бездомними тваринами, і незважаючи на те що в Україні це не поширена традиція, бо завжди люди кажуть що пси не мають ліпше за людей жити- пропоную свої зусилля спрямовувати у бік братів наших менших.

 Я на власному прикладі переконалася, що наші чотирилапі друзі зцілюють не тільки тіло, а й душу. Причому порода ролі не грає. - У мене було три коти. Перший, який прожив 16,5 року, - ще в дитинстві. Другого котика ми з чоловіком врятували, коли його переїхала машина. Він переніс складну операцію і втратив око. Тепер у нас вдома живе сибірський кіт із дуже влучною, як на мене, кличкою Пан Коцький. Усі троє улюбленців родини були дуже різними як за поведінкою, звичками, так і за проявами любові до господарів. Найвідданішим виявився той кіт, якому ми допомогли. Він був дуже ласкавим, муркав мало не цілодобово. Якщо ви допоможете чи врятуєте тварину, вона ніколи цього не забуде і буде віддячувати вам усе життя. Та й суть не у вдячності, а власне у дозволі який ви даєте собі- ЛЮБИТИ і допомагати. Теперішній улюбленець сім'ї - Пан Коцький - дуже лінивий. У нього - свої інтереси, навіть мурчить він лише в особливих випадках. Але коли моя донечка захворіла і мала високу температуру, кіт ходив довкола ліжка, заглядав, хотів чимось помогти. Здавалося б, що може розуміти тварина? Насправді, в них дуже сильне інтуїтивне сприйняття. І як це відбувається, для нас поки що - загадка. ___

(газета 20 хвилин)______________