Така вже є ...

Така вже є - суцільні протиріччя,
Непослідовність перетне межу…
Таких жінок немає в цім сторіччі,
Й на всій Землі, я так тобі скажу.
Від зграї перелітної відбилась,
Тихенько сіла край твого вікна,
І серцем прикипіла й залишилась
Без сумнівів… і радісна, й сумна…
В напівтонах? Таке мілке звучання!
В напівчуттях – хіба ж то почуття?
До тла згораю від твого кохання
На всю катушку плавиться життя.
Як віддаюся, то тьмяніє сонце,
А як зрікаюсь, то сивіє ніч,
Ти ж мріяв і зустрів…і вже не сон це…
Таку усю…з суцільних протиріч…
©Анжела Левченко