Друк

Жила-була дівчинка ...

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Проекти

krutist tobi lychytЖила-була дівчинка. І вирішила вона зареєструватись в онлайн-проект. Половина подруг відмовляли, переконуючи що їй і так є чим зайнятись, інша половина говорила що вона і без проекту розумна.

А вона вирішила втерти їм усім носа, і вирушила вдосконалюватись.

А чому б і ні? Якщо це лише на краще.

А реєстрація в новий сезон 6-ти місячного жіночого, мотивуючого, з елементами психології для життя, онлайн проекту ТЕРИТОРІЯ ТІЛА (жовтень-березень 2021), розпочнеться 30 червня. Він вмістить усе найкраще з усіх моїх діючих проектів і набагато більше.

Зараз добирається група на 21 день до щастя (липень) і 21 день до мрій(серпень), 21 день до кращої самооцінки (вересень).
Пишіть мені, щоб встигнути розцвісти, надихнутись і бути ще більше щасливою!

-----

Жила-була дівчинка. Одного разу вона купила книгу "Як спілкуватися з дурнями". Пропустила передмову і відразу читати почала. І шкода, що пропустила. Тому що в передмові написано, що з дурнями можна і не спілкуватися.
*

Жила-була дівчинка. Одного разу завелися у неї воші. З ким не буває. Та не просто воші, а з маленькими гнидами, що годуються біля коріння волосся. Дівчинка вирішила проявити усвідомленість і поговорити з вошами по-людськи. Живі істоти все-таки! Адже вони ж самі повинні зрозуміти, що у неї голова свербить і самі піти! Воші дивилися на неї співчутливо, деякі навіть кивали схвально, але нікуди не пішли. Тоді дівчинка пішла до психолога і принесла від нього фразу "зі мною так не можна". Воші погодилися, але з місця не зрушили. Потім спритна дівчинка прочитала їм витримку з наукового журналу про здоров'я голови. Воші аплодували стоячи, але з місця не зрушили. Тоді дівчинка псіханула, купила в аптеці шампунь з дьогтем і перметрином і вивела їх всіх . Так і живе тепер з чистою головою, шампунем і з почуттям провини. Адже стільком вошам життя зіпсувала.
*

Жила-була дівчинка. Вона мріяла навчитись танцювати, але занадто повільно йшла до своєї мети, тому що лінива була. Бувало встане в 7 ранку, дітей розбудить, відведе по школам-садкам, посудомийку завантажить, пралку розвантажить, в магазин збігає, обід приготує, трохи попрацює, чоловіка ввечері послухає, книгу на ніч почитає, підлогу витре. А потім доповзе до ліжка і журиться: так і не потанцювала. Лінива, що й казати!
*

Жили-були три дівчинки. Одного разу вони втрьох впали в калюжу. Піднімаючись, кожна придумала собі життєве кредо. У першої вийшло "я дівчинка яка впала", а у другої вийшло "я дівчинка, яка встала", а у третьої - "я дівчинка, яка просто любить калюжі". Начебто, і то і то правда. Тільки долі чомусь різні ...
*

Жила-була дівчинка. Їй було погано вдома, погано на роботі, погано у відносинах, погано у відпустці, погано в дорозі. Так і мучилася, поки не зрозуміла, що погано всередині.
*

Жили-були дві дівчинки. Одна вважала, що проявляти почуття на людях - це добре. А друга вважала, що потрібно весь час тримати себе в руках. Обидві намагалися це людям пояснити. Перша вийшла заміж за математика-програміста, а друга - за поета-пісняра. І обидві були щасливі в шлюбі. Адже їм було чим зайнятися.
*

Жили-були дві дівчинки. Одна любила чоловіків класифікувати. Цього до зануд, цього до нарцисів, цього до одружених, а цього до няшних. А інша дівчинка просто любила чоловіків.

Ну і як ви думаєте?
*

Жила-була дівчинка. Вирішила вона якось йогою зайнятися. Купила форму красиву, сіла на килимок і давай голосити, що тіло у неї не таке, як у інструктора в інстаграмі. Три роки голосила, поки ні зрозуміла, що йога в іншому полягає. Тепер вона теж інструктор
*

Жила-була дівчинка. Її батьки не знали що з нею робити. Тому робили що могли, а там, де не могли, говорили "я тебе люблю". В результаті дівчинка ще довго думала, що в родині будь-яка фігня пройде разом з фразою "я тебе люблю".
*

Жила-була дівчинка. Вона народилася не дуже красивою. Поплакала-поплакала і вирішила піклуватися про себе як про красиву: мити, причісувати, подарунки купувати, одягати відповідно. Так вона жила-жила - і заміж вийшла. Чоловік з неї одяг зняв, а зсередини вона теж красива виявилася.

І ніхто не здивувався навіть, окрім цієї самої дівчинки.
*

Жила-була дівчинка. Вона думала, що править усім світом. А виявилося, що вона просто напружується, намагаючись контролювати те, що від неї не залежить.

Жила-була дівчинка. На роботі вона була як бронепоїзд. У відпустці - як океанська яхта. У мріях як літак. А в сексі - як машина Феррарі. Тільки ось заміж ніяк не могла вийти. Складно знайти чоловіка з правами відразу на поїзд, літак, яхту і машину. Та ще й утримувати все це треба ...
*

Жила-була дівчинка. Одного разу їй сказали, що вона дура, і відправили в навчання до великих жінок. Однак перша велика жінка була дуже зайнята, пропускаючи нитку в голку. Друга весь день відмокала в ванні, так і не з'явившись на очі дівчинці. А третя тільки танцювала тарантелу і постійно сміялася. «Дури, хворі на голову!» - подумала дівчинка і заспокоїлася.
*

Жила-була дівчинка. Вона думала, що править усім світом. А виявилося, що вона просто напружується, намагаючись контролювати те, що від неї не залежить.
*

Жила-була дівчинка. Вона була перфекціоністично-ідеальна : завжди готова, завжди права, завжди перша, завжди слово тримала, завжди приклад подавала. Складно було з нею дуже ...
*

Жила-була дівчинка. У неї були улюблені граблі. Одного разу вона знову на них наступила, але на цей раз так сильно, що граблі зламалися. Дівчинка плакала довго і невтішно. Добрі люди пропонували їй інші різні граблі, свої. Але це було все не те ... А потім дівчинка пішла до психолога. І він подарував їй лопату. Копати не перекопати ..
*

Жили-були дві дівчинки. У одній була сувора інструкція «як жити», а в іншої чарівний мішечок для всякої нісенітниці. Перша дівчинка весь час звірялася з інструкцією, щаслива вона чи ні, а потім за шкалою олівцем відзначала на скільки щаслива і скільки їй до ідеалу. А друга з жахом і захопленням розуміла, що безмірно щаслива від всякої нісенітниці
*

Жила-була одна дівчинка. У неї був дуже маленький внутрішній світ з вузьким входом на зразок щілини для жетонів в турнікеті метро. Нові люди туди пролізали, тільки якщо відпиляти їм руки, ноги, а іноді і голову. Ось, так і повідпилює дівчинка людям найцікавіші місця, втягне в свою картину світу і сидить нудьгує, бо всі люди однакові і поговорити ні з ким.
*
Жили-були дві дівчинки. У однієї була гарна сукня, зшита на найближчій фабриці. Вона купила його в кіоску біля школи. А в іншої була сукня індивідуального пошиття, скроєна з особистого досвіду. Вона дорого за неї заплатила. Одна дівчинка вважала, що виглядає абсолютно непристойно, тому що індивідуально-ідеальна сукня занадто підкреслює фігуру і роздумувала, що ж про це скажуть люди. А інша дівчинка стояла на балконі, слухала море і дивилася на місяць.
*

Жила-була одна дівчинка. Вона весь час бігала від депресії. На роботу, з роботи, на спорт, на навчання, по чоловіках. Але одного разу вона посковзнулась і впала в депресію надовго. Лежала вона там, лежала, відлежувалася - і випала назад художницею. З тих пір ця дівчинка вже нікуди не біжить, а сидить собі тихенько, пише картини маслом
*

Жила-була дівчинка. Ну як, жила ... пунктиром ...

І ви так хочете?
Якщо ні, то я на вас чекаю
#територіятілаонлайн

Редаговано - Марія Хомів.

Автор тексту - Аглая Датешідзе