Крила

А й правда.
Крилатим
грунту не треба.
Землі немає.
То буде небо.
Немає поля.
То буде воля.
Немає пари.
То будуть хмари.

В цьому, напевно,
правда пташина...
А як же людина?
А що ж людина?
Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!

Вони, ті крила,
Не з пуху-пір'я,
А з правди.
Чесності і довір'я.
У кого – з вічного
Поривання.
У кого — з вірності
У коханні.

У кого — з щирості
До роботи.
У кого - з щедрості
На турботи.
У кого — з пісні,
Або з надії,
Або з поезії,
Або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має.
А крила має!

Ліна Костенко