Прийняття себе

Ви не можете бути ніким іншим, окрім самого себе. Ви потрібні такими, які ви є.

Колись один король вирушив у свій сад і виявив там вмираючі дерева, чагарники і квіти. Дуб сказав, що вмирає тому, що не може стати сосною. Повернувшись до сосни, король побачив її пониклою, тому що в неї не вийшло народити виноград, як це робить лоза. А лоза загинула тому, що не змогла цвісти як троянда. Король знайшов одну-єдину рослину, що цвіла й раділа як завжди - незабудку. На своє запитання король отримав відповідь: Я приймаю як само собою зрозуміле, що коли ти посадив мене, ти посадив незабудку. Якщо б ти побажав дуб, лозу або троянду, то ти б їх і посадив. Ось я подумала, що не можу бути нічим іншим, як тільки сама собою. І я постараюся бути такою наскільки зможу.

Ви тут тому, що ви потрібні такими, які ви є. Інакше тут був би хто-небудь інший. Ви являєте собою щось дуже важливе, щось незамінне, будучи такими, які ви є.

Великих людей справи зроблені, вони вилили свій аромат у буття. Тепер ви тут, щоб вилити свій аромат. Подивіться на себе. Ви можете бути лише самим собою. Неможливо, щоб ви могли бути кимось ще. Вам слід насолоджуватися цим і цвісти. Інакше, якщо ви покините це, ви засохнете.
Прийміть це - і незадоволеність зникне. Прийнявши все таким, яке воно є, людина почне відчувати себе дуже щасливо. І без жодного приводу.

Коли щастя має причину, воно не триватиме довго. Радість без жодного приводу залишиться назавжди.

Ошо, Є.Дейнеко