Сучасна різдвяна казка

Як розповідається в одній знаменитій давній легенді, колись у прекрасних гаях Лівану народилися три кедра. Кедри, як усім відомо, ростуть дуже-дуже повільно, так що наші три дерева провели цілі століття в роздумах про життя і смерть, про природу і людство.

Вони бачили, як на землю Лівану прибули посланці царя Соломона і як потім, в битвах з ассирійцями, земля ця омилась кров'ю. Вони бачили обличчям до обличчя заклятих ворогів - Єзавель і пророка Іллю. При них був винайдений алфавіт; вони дивувалися, дивлячись, як повз проходять каравани, завантажені барвистими тканинами.

І в один прекрасний день кедри вирішили поговорити про майбутнє.

- Після всього, що мені довелося побачити, - сказав перший, - я хотів би перетворитися на трон, на якому буде сидіти наймогутніший цар на землі.

- А я хотів би стати частиною чогось такого, що на віки вічні перетворить Зло в Добро, - сказав другий.

- А що до мене, - сказав третій, - то я бажав би, щоб люди, дивлячись на мене, всякий раз згадували про Бога.

Пройшли роки і роки, і ось, нарешті, в лісі з'явилися дроворуби. Вони зрубали кедри і розпиляли.

У кожного кедра було своє заповітне бажання, але реальність ніколи не питає, про що ми мріємо. Перший кедр став хлівом, а із залишків його деревини спорудили ясла. З другого дерева зробили грубий сільський стіл, який пізніше продали торговцеві меблями. Колоди від третього дерева продати не вдалося. Їх розпиляли на дошки і залишили зберігатися на складі у великому місті.

Гірко ремствували три кедри: «Наша деревина була така гарна! Але ніхто не знайшов їй гідного застосування ».

Час йшов, і ось одного разу, зоряної ночі, якась подружня пара, що не знайшла собі притулку, вирішила переночувати у хліві, побудованому з деревини першого кедра. Дружина була при надії. Тієї ночі вона народила сина і поклала його в ясла, на м'яке сіно. І в ту ж мить перший кедр зрозумів, що мрія його збулася: він послужив опорою превеликому Царю Землі.

Кілька років тому в одному скромному сільському будинку люди сіли за стіл, зроблений з деревини другого кедра. Перш ніж вони взялися за їжу, один з них промовив кілька слів над хлібом і вином, які стояли на столі. І тоді другий кедр зрозумів, що в цю саму мить він послужив опорою не тільки чаші з вином і страві з хлібом, а й союзу між Людиною і Божественним.

А незабаром після вечері, з двох дощок третього дерева сколотили хрест. Через кілька годин привели пораненого чоловіка і прибили його до хреста цвяхами. Третій кедр жахнувся своєї долі і почав проклинати жорстоку долю. Але не минуло й трьох днів, як він зрозумів уготовану йому частку: людина, що висіла на хресті, стала Світочем Світу. Хрест, збитий з деревини цього кедра, перетворився із знаряддя тортур- в символ торжества.

Так сповнилася доля трьох ліванських кедрів: як це завжди буває з мріями, мрії їх збулися, але зовсім інакше, ніж вони собі уявляли.

Пауло Коельо