Де заховано щастя?

Стара мудра кішка лежала на травичці і грілася на сонечку. Тут повз неї промайнуло маленькие шустре кошеня. Воно шкереберть прокотилося повз кішку, потім жваво підскочило і знову почало бігати колами.

- Що ти робиш? - ліниво поцікавилась кішка.
- Я намагаюся зловити свій хвіст! - захекавшись, відповіло кошеня.
- Але навіщо? - засміялася кішка.
- Мені сказали, що хвіст - моє щастя. Якщо я зловлю свій хвіст, то зловлю і своє щастя. Ось я і бігаю вже третій день за своїм хвостом. Але він весь час втікає від мене.

Стара кішка посміхнулася так, як це вміють робити тільки старі кішки і сказала:
- Коли я була молодою, мені теж сказали, що в моєму хвості - моє щастя. Я багато днів бігала за своїм хвостом і намагалася схопити його. Я не їла, не пила, а тільки бігала за хвостом. Я падала без сил, вставала і знову намагалася зловити свій хвіст. У якийсь момент я зневірилася. І просто пішла, куди очі дивляться. І знаєш, що я раптом помітила?

- Що? - з подивом запитало кошеня.
- Я помітила, що, куди б я не йшла, мій хвіст скрізь йде за мною. За щастям не треба бігти. Треба вибрати свою дорогу, і щастя буде йти разом з тобою.