Вибір

Один чоловік завжди відчував себе пригніченим через різні життєві труднощі. І якось він поділився цим із відомим духовним наставником.
- Не можу більше! Життя стало просто нестерпне!
Учитель узяв пригорщу попелу і вкинув у шклянку, в якій перед тим була кришталево чиста питна вода, і промовив:
- Це твої страждання.
Вода у склянці вмить стала брудна і мутна.
Учитель вилив її.
Тоді знову набрав пригорщу попелу і кинув його у море.

Попіл у тій же хвилині розчинився, а вода в морі залишилася така сама чиста, як і до того.
- Бачиш? - запитав учитель. - Кожного дня ти мусиш вибирати, бути тобі склянкою, а чи морем.

Занадто багато серед нас плитких сердець, занадто багато перестрашених душ, занадто багато заморожених чуттів і спаралізованих рамен. Найбільше у наших часах бракує відваги. Не йдеться тут про нерозважне зухвальство чи безоглядність, а про правдиву відвагу, яка дозволяла б кожну проблему зустріти словами:"Напевно, існує якийсь розв"язок, я шукатиму його, а отже, знайду".

Бруно Ферреро