Краса, яка нас оточує

Сів метелик-одноденка на багаторічну брусницю і почав захоплюватися усім, що вмів побачити:
- Яке добре і красиве сонце! Роса - ніякі самоцвіти з нею не зрівняються! А луг, який зелений, небо, яке синє! А повітря! У мене навіть не вистачає слів, щоб описати його! Одне тільки можу сказати: слава Богу за все!
«Треба ж, стільки років живу, і нічого цього не помічала!» - подумала брусниця, а вголос сказала:
- Нічого, завтра ти до всього цього звикнеш!
- Завтра для мене вже не буде, - сумно відповів метелик, назавжди закриваючи очі. А брусниця з соромом зізналася собі, що майже за сто років вона не побачила і, найголовніше, не оцінила всього того, що встиг цей метелик за один-єдиний день свого життя.