Вдячність

Дякувати теж треба вміти. Якщо ви просто так, у фоновому режимі скажете собі: «Я вдячна цьому життю за все, що зі мною відбувається», але при цьому у вашій голові будуть проноситися ще з десяток думок, то така «подяка» навряд чи вам допоможе.

Тому, в першу чергу ми будемо вчитися дякувати. Уявіть волосінь, на яку ви нанизуєте красиві перлини, і як вони перетворюються в прекрасне перлове намисто, яке ви спочатку надягаєте з ранку і знімає на ніч. Але поступово ви починаєте його забувати зняти і носите по кілька днів, а через деякий час ви стаєте з ним одним цілим. І от ви і красиве намисто з перлів невіддільні одне від одного, і дивлячись на вас, люди бачать тільки красу, і вже не важливо, надає вам цю красу ніжне сяйво перлів, чи це ваша витончена шия підкреслює всю красу і первозданність перлів.

Так і з вдячністю. Ми будемо одягати кожну подяку спочатку на волосінь, яку будемо носити з собою. Іноді, поки ніхто не бачить, ми будемо приміряти наше ще поки незакінчена намисто на ніч, або днем перед дзеркалом.

Іноді ви будете забувати його надіти, вам буде лінь і ви будете знаходити масу причин і відмовок, чому сьогодні не хочете навіть думати про ваше намисто з подяк.

Але поступово, нанизуючи перлину за перлиною, воно почне ставати все красивішим та привабливішим для вас. І ось настане якийсь момент, коли надівши його, ви просто забудете його зняти, або не захочете. І кожен день будете милуватися ним вранці у дзеркалі. А протягом дня, коли у вас почне псуватися настрій, чи буде здаватися, що все йде зовсім не так, як ви хотіли, а то може і зовсім все погано, ви наче ненароком доторкнетеся до намиста з подяк, і ваші справи відразу почнуть здаватися вам не такими вже й поганими. І світ почне переливатися і посміхатися вам сяйвом фарб.

Волосінню в нашому варіанті буде красивий зошит чи щоденник, а перлинами - кожен момент у житті реклама і за день, за який варто подякувати цьомуВсесвіут.

Отже, давайте почнемо нанизувати перші перлини подяки на ваше прекрасне намисто. Візьміть ручку і красивий зошит. А може це буде просто чистий лист паперу і почніть записувати все те, що ви сприймаєте як само собою зрозуміле.

Ви ходите, ви живі, ви бачите і чуєте - здавалося б, все це загальні фрази, але коли людина починає хворіти, або з нею щось відбувається, тільки тоді до неї ДОХОДИТЬ.

Ляжте на диван і покладіть на ноги щось важке. А тепер лежіть стільки, скільки зможете психологічно і уявіть, що ви не можете рухатися. Після цього встаньте, а краще увімкніть гучну, веселу музику і пострибайте, потанцюйте, Радійте і прокричить подяку Життю за те, що ви живі і що є можливість ходити, дихати, виходити на вулицю і спілкуватися з друзями та рідними. Це і буде вашою першою перлиною, яку ви запишіть у зошит. Можна так і написати: «Життя (всесвіт, вищий розум, бог і т.д.), я вдячна тобі за те, що живу. За те, що можу дихати, бачити цей чудовий світ, спілкуватися з людьми і т. д. »

Поцілуйте свої руки, свої ноги, підійдіть до дзеркала і подякуйте своєму тілу, кожній його клітинці за те, що вони у вас є. Пошліть собі потік любові, відчуйте, як ви любите свої пальці, свої вуха, своє волосся, свої очі, свій рот, свій ніс і говорите собі, як ви себе любите і цінуйте те, чим вас обдарувало життя. Запишіть в зошит свої відчуття і подяку.

Озирніться навколо себе - у вас є, де жити. Швидше за все, у вас нормальні житлові умови, в усякому разі, завжди можна побачити приклад гірших житлових умов. Коли на мене нападає хандра щодо наших умов проживання, а вони далеко не найгірші, просто ми мріємо про будинок в передмісті, а його поки немає, тоді я починаю згадувати наші перші сімейні роки. Тоді ми з чоловіком тільки купили кімнату в 3-ій комуналці, і збирали на квартиру. А от у другій кімнаті жили сусіди - наркомани, третю кімнату господарі здали мешканцям, один з яких постійно тягав продукти. Після них поселили на кшталт непогану пару, але вони дуже любили гостей. І хоча гості всі були пристойні, нічого зайвого не дозволяли, але кожен день їх приходило чоловік по 10 - 15. Так що, повірте, як тільки я це згадую, відразу починаю буквально співати оди своєму нинішньому житлу, і дуже йому вдячна за те, що воно є. Тим більше, воно насправді чудове.

Так що, подякуйте життю за своє житло, пройдіть по будинку, погладьте стіни, скажіть спасибі своєму житлу. Наповніть його своєю любов'ю і вдячністю. І, звичайно ж, подякуйте Життю за те, що воно вам дарувало. Обов'язково запишіть подяку..

(А.ГАЙ)