Любов та самотність

Любов.

Любов  дарована нам по праву народження. Вона як і дорога життя, складна але  й неймовірно цікава. Зі своїми дорогами  та розвилками, та без вказівних знаків.

Коли любов є, то все просто: два полотенця  в ванній, дві подушки, одна ковдра надвох. Місяць,який світить у віконце лише тої квартири, і сонце просинається раніше там, де живуть закохані, та щасливі. А ще один простір і час, довіра, повага. Любов є завжди кому подарувати: Богу, коханому, дітям, ближнім, батькам, друзям, тваринам, іншим. Коли її не має- все важко.

Чому ж більшість людей так і не можуть знайти кохання?

В школі та інституті ми вивчали формули з хімії, географію материків та океанів, досліджували теореми, але чи це допомогло і допомагає нам будувати і розуміти стосунки? І чи були  наші батьки чи близькі взірцями для наслідувань? Ні один фільм,  книга, ані один психотерапевт не можуть вирішити усі сімейні питання, і тим більше знайти для когось кохання.. Але маючи бажання до навчання, обміну досвідом, роботи над собою та змін, ви дійсно можете направити ваші стосунки в правильне русло і подорожувати шляхом справжнього кохання. Якщо ви цього хочете.

Самотність.

Самотність сьогодні стала глобальною. Ви вже почали її помічати навколо? Нещодавно дізналась, що в Брукліні навіть є  стіна одиноких  шкарпеток, на честь тих, які загубили другу половинку.  Скільки жінок із сумними очима та чоловіків хочуть знайти любов, пізнати просту ніжність, просинатись в міцних обіймах, засинати  із надією на краще, турбуватись про найдорожчого. «Я дбатиму за тебе. Я мрію, щоб ти готувала мені рис. Я візьму на себе твою біль. Я тебе люблю.» Тисячі людей здатні віддати за ці слова усе, що мають, лиш би вони виявились правдою і такими залишались.

Близькість і самотність взагалі живуть поруч . І часто ми біжимо від близькості в самотність , коли в близькості  боляче і страшно. А буває , що на самоті стає так нестерпно , що ми біжимо в будь-яку « близькість», тільки б не бути одному .При цьому ми втрачаємо, в тій чи іншій мірі, самого себе , замінюючи своє на почуття на відчуття іншої людини або взагалі на якийсь фантом з фантазій. Іноді ми тікаємо від самотності і пробігаємо повз тих людей, з ким можемо бути близькі, тому що наше уявлення і мрії про те , що таке близькість , не збігаються з реальністю. А ще тому, що надто багато вимагаємо, плануємо змінити іншу людину так, щоб нам усе підійшло, схоже до того, як у дорогому  магазині приміряємо та вибираємо  зручне взуття.

Якою б я не була близькою з людиною, я розумію , що вона схожа на мене, але інша. У неї інші почуття , інші думки, інше розуміння . Я прийму її такою, якою вона є, якщо я її кохаю. І коли я спробую не тікати від себе, тоді стане можливою справжня зустріч з іншою людиною. І тоді я шукатиму кохання не для того, щоб уникнути самотності чи заповнити порожнечу або біль всередині себе чимось іншим, а я буду поруч і кохатиму, щоб поділитись з людиною, тим що маю, багатством цілого світу і відкрито прийму інший,такий же багатий світ.

("Вчора
я розповів Йому
про свої плани
відносно тебе.
Він реготав так
що прокинувся Везувій,
марсіанська западина
стала глибше
на 16 метрів і 43 сантиметри,
а арктичні льоди
почали танути
в два рази швидше.
Заспокоївшись
Бог витер
мокрі від сліз
очі
і шепнув мені на вухо:
Гаразд,
будь по-твоєму! "

Шарль Патрік

Джерело - http://admin.20minut.ua/blogs/lyubov-ta-samotnist.html