Друк

Послухаю цей дощ

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Життя

kartyna z divchynojuПослухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.

Ліна Костенко

Друк

Трохи весни

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Життя

trohy vesny«Коли за вікном красивий світанок, я часто прокидаюся на кілька секунд, просто так, аби виглянути у вікно, прошепотіти «ого» чи «дякую» і заснути знову. Здається, наче Бог точно знає, що я заціню Його ранкове диво, і просить Своїх янголів легенько штурхнути сонну мене, аби не проґавила. Мені дуже-дуже потрібно трохи весни. Хоча ні. Трохи весни забракне. Стільки всього хочеться розповісти, зробити, встигнути. Але доводиться собі нагадувати про найважливіше, про ту пригоршню сили, що зосталася, про те, що до заправки ще треба крокувати й крокувати. Про те, що це мав би бути мій gap year і про те, що варто дошукуватися до справжнього. Натомість нестерпно хочеться спати, я тішу себе чаєм – горнятко за горнятком, майже нічого не встигаю і пропоную оголосити гондоли новим західноукраїнським громадським транспортом, особливо затребуваним напровесні.

Друк

Дівчинко моя ...

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Життя

divchynko mojaДівчинка моя, нікого не слухай. Май свою думку. Свою голову. Свої думки та ідеї. Плани на життя. Не спіши ні за ким. Тільки крок назустріч, але не навздогін. Ти потрібна тільки близьким. Це - життя. Ніхто за тебе не буде будувати твоє щастя.

Нікого не слухай. Іди своєю дорогою і не важливо, що говорять за спиною. Говорили, говорять і завжди будуть говорити. Не хвилюйся про це. Будь собою!

Люби. Твори. Мрій. І, будь ласка, посміхайся частіше. У тебе така гарна посмішка ...

Для усіх дівчаток проекту та групи "Території тіла".

Друк

Свобода бути собою

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Життя

krasyva divchynaМожливо, найважливіша річ, яку ми підносимо іншій людині, - це тиша в нас, та не та тиша, яка наповнена невисловленою критикою або жорстоким висновком. Не та тиша, яка зветься мовчанням.
Ця тиша - притулок, місце відпочинку. Місце її в серці. Ми всі прагнемо такої тиші. Її складно знайти. В її присутності ми можемо згадати щось, що, раптом, дарує нескінченне тепло і внутрішню посмішку ... затишок.
Коли не боїшся жити так, як хочеш, тебе мало що може засмутити або налякати. Єдина річ, яка має значення - Свобода бути собою.
Прокидаючись від солодкого сну, прислухайтеся до ранкових подарунків природи - співу птахів, аромату квітів, промінчиками теплого сонечка, відкрийте вікно і вдихніть все пречудові ранкові аромати природи.
Неквапливо, з королівською гідністю зустрічайте новий день!

Не знаю автора - доповнила я, Марія Хомів
#територіятіла

Друк

Любити життя

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Життя

divchyna z velosypedomМені було трохи більше сорока, коли я дізналася, що на звичне запитання «Чим ви зараз займаєтеся?», можна відповідати:«Осім Хаїм» («Насолоджуємося життям»).
Уперше цей вираз я почула тут, в Ізраїлі. Його дослівний переклад: «робимо життя» ...
... Міська кав'ярня. Полудень. За сусіднім столиком сидить літня пара. Він і вона. Не подружжя, ні. Радше старі знайомі або друзі.
Вони невимушено базікають, трохи фліртують, п'ють каву.
Раптом лунає телефонний дзвінок. Хтось на тому кінці дроту запитує його: «Що ти робиш?» А він відповідає: «Осім Хаїм» ... Насолоджуюся життям ...

Не розв'язую проблеми, не заробляю гроші, не шукаю відповіді на запитання, не ставлю мети і досягаю її, не худну, врешті-решт, ні! Просто насолоджуюся життя... Ця гра слів мене буквально зачарувала, і я зрозуміла, що теж хочу навчитися цьому «Осіму».