Друк

Послухаю цей дощ

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Життя

kartyna z divchynojuПослухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.

Ліна Костенко

Друк

Я неймовірна жінка

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

nejmovirna zhinkaЯ не така, як усі жінки: і ти відчуєш, коли я прийду....

Я неймовірна жінка.

Нерозважливо прекрасна і неприборкана: моє серце широко розкрите, тому що я вірю в силу, яка мене живить, з якою мої ноги ступають по цій землі, і в свої здібності: переживати радість і горе, з якими я зіштовхуюсь кожен день.

Я йду вгору, все вище і вище , тому що мені комфортно в своєму тілі: моя самооцінка - це мій внутрішній стержень. Вона не залежить від зовнішніх чинників: грошей, квартири, машини, визнання цього світу, моєї ваги, дорогого перстеню або успіху.

Мій успіх в самому проживанні життя.

Я живу в людях, які змушують моє серце битися вдень і вночі.

Друк

Трохи весни

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Життя

trohy vesny«Коли за вікном красивий світанок, я часто прокидаюся на кілька секунд, просто так, аби виглянути у вікно, прошепотіти «ого» чи «дякую» і заснути знову. Здається, наче Бог точно знає, що я заціню Його ранкове диво, і просить Своїх янголів легенько штурхнути сонну мене, аби не проґавила. Мені дуже-дуже потрібно трохи весни. Хоча ні. Трохи весни забракне. Стільки всього хочеться розповісти, зробити, встигнути. Але доводиться собі нагадувати про найважливіше, про ту пригоршню сили, що зосталася, про те, що до заправки ще треба крокувати й крокувати. Про те, що це мав би бути мій gap year і про те, що варто дошукуватися до справжнього. Натомість нестерпно хочеться спати, я тішу себе чаєм – горнятко за горнятком, майже нічого не встигаю і пропоную оголосити гондоли новим західноукраїнським громадським транспортом, особливо затребуваним напровесні.

Друк

Ніжність

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

nizhnistніжність не плаче і не голосить
голосом тихим говорить ніжність
ніжність живе у твоєму волоссі
повівом вітру подихом свіжим
днесь проростаючи з тіла поволі
майже невидимо майже нечутно
пальці мов паростки кволі і голі
не афішують своєї присутності
і не займають чужих територій
і не ламають негласних конвенцій
тіло у тілі – давня апорія:
все що минуще – те не минеться
все що нечутне – буде почуто
й на противагу тліну й смерті
ніжність зійде як окрема сутність
тиха мов лист у пустому конверті
Ю.Іздрик