У грушках медових ...

У грушках медових достигає літо,
А моя бабуня доглядає діток.
Свої вже давненько ген повиростали,
Ось уже й внучата дзвенять голосками.

На коліна всілись, - казку розповіла,
Як була ще юнка, дідуся любила,
Як роки помчали, як їх не догнала,
Як була матуся, а бабуня стала!

Приголубить ніжно, від тривог сховає,
І навчить усього, і віддасть, що має.
У палких жоржинах причаїлось літо,
Та чомусь спливає так несамовито.
(І.Рибчук)