Святкова поезія в пляшці

Святкова поезія в пляшці.

Схиблені гедоністи і відкорковувачі корків.

Я вже писала про запахи. Але ж тема ще не вичерпана.

Тому що наступною моєю темою – є смак. Той, який разом з запахом є нашим важливим показником задоволення. Унікальною константою: запах + смак (ніс + язик).

Після крові, вино є найскладнішою матрицею.

Одна з найдавніших згадок про сомельє з’являється в «Книзі Буття», а ось історії сучасних сомельє аж через кілька тисячоліть.

Одним словом, я б не проти стати сомельє. Колись я була на дегустації наосліп, неймовірі враження, скажу я вам. Я б дійсно хотіла засовувати ніч у келих і використати нарешті свою чуттєвість.⠀

Цікаво, як би усі поставились до того, що я залишила роботу і почала сидіти вдома й пити вино.

А ще правильно подвійно спльовувати, декантувати, аерувати, розуміти описові карти, лизати каміння для покращення смакових рецепторів і стати найамбітнішим сомельє світу?

Оце був би хайп.

Айяйяй, вона залишила роботу лікарем психотерапевтом щоб наливати людям вино з льоху….

Ну гаразд, а чи нюхаєте ви бокали, чи вмієте оцінювати як розтікається рідина по стінках, знати що таке тіло вина, добавки до вина, розуміти що справжній смак має 6 слів: гармонія, текстура, шари, витонченість, подив і нюанс. Ну от, а кажете, просто наливати вино…

Ти ковтаєш усе, що нюхаєш, розриваєшся між скептицизмом і благоговінням, особливо до червоного сухого і ігристого яке так щемливо покусує губи своїми бульбашками, доводиш себе до сліз ароматом, і мрієш нарешті таки поїхати в Бургундію та Сицилію.

І якщо матимете вільний час у свята, окрім вина, перегляньте мій улюблений фільм «Хороший рік» і почитайте книгу Бянки Боскер «Схиблені на вині».

Помідорами не кидайте. Шаную також тих, хто не вживає алкгоголь, з якого я надаю перевагу лише вину і шампанському.

А щодо мене, спіть спокійно, все ок. Моет Шандон, Дом Периньйон, теж не хвилюйтесь, я ще буду.