У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів’яне. Міцний Дуб кепкував з неї, зневажливо кажучи: «Ти – лише нікчемна колюча галузка!» Коли віяв вітер, Дуб ворушив своїми незліченними листками, творив шум, дивовижний свист і чудові гармонійні звуки. Через це Дуб дуже пишався собою.«Наповнюю небо чудовими симфоніями! Я – наче оркестр! Я не такий, як той нещасний прутик, який не вміє нічого! Навіщо взагалі потрібна троянда?»

Один відомий психолог почав свій семінар з психології, піднявши в гору 500-гривневу купюру. У залі було близько 200 чоловік. Психолог запитав, хто хоче отримати купюру. Усі, як по команді, підняли руки. Перш ніж один з вас отримає цю купюру, я дещо з нею зроблю,-продовжив психолог. Він зім'яв її і запитав, чи хоче хтось все ще отримати її. І знову всі підняли руки. Тоді,-відповів він,-я зроблю таке, і, кинувши купюру на підлогу, злегка повозив її черевиком по брудній підлозі. Потім підняв, і купюра була пом'ята і брудна. "Ну і кому з вас вона потрібна в такому вигляді?" І всі знову підняли руки.

Наш розум це складний механізм і часто він є нашим найлютішим ворогом, коли справа стосується нашого щастя. Наш розум, яким ми пишаємося і якому довіряємо, обманює нас переконуючи, що те, що правильно - це неправильно, а те, що ми не любимо - ми любимо і т.п. Визнання та розвінчання цих пасток розуму дуже важливо для реалізації нашого права на щастя.

Перевірте цей список, як часто ви буваєте обмануті власним розумом.

Я був би щасливішим, якби мені доводилося менше працювати.

Наш розум часто вдається до цього аргументу, стверджуючи, що ми були б щасливішими, якби не повинні були працювати. Ми уявляємо собі життя повне розваг, і обманюємося, думаючи, що від цього ми б стали щасливішими. Однак, реальність в тому, що неробство часто є головною причиною нудьги і депресії. Ми працьовиті, творчі створення. Ми повинні вирішувати задачі і вдосконалюватися, щоб бути щасливими. Вставай і вклади всю свою душу в щось значуще для себе, і ти побачиш, як піднявся твій градус щастя!

Ви не можете бути ніким іншим, окрім самого себе. Ви потрібні такими, які ви є.

Колись один король вирушив у свій сад і виявив там вмираючі дерева, чагарники і квіти. Дуб сказав, що вмирає тому, що не може стати сосною. Повернувшись до сосни, король побачив її пониклою, тому що в неї не вийшло народити виноград, як це робить лоза. А лоза загинула тому, що не змогла цвісти як троянда. Король знайшов одну-єдину рослину, що цвіла й раділа як завжди - незабудку. На своє запитання король отримав відповідь: Я приймаю як само собою зрозуміле, що коли ти посадив мене, ти посадив незабудку.