"Будь прост, как ветр, неистощим, как море, и памятью насыщен, как земля, люби далекий парус корабля и песню воли, шумящих на просторе. Весь трепет жизни, всех веков и рас живет в тебе. Всегда. Теперь. Сейчас"

М. Волошин

Не влюбляйся в пустые вещи и не слушай чужую тьму,
Помни - часто ты сам тюремщик, что бросает себя в тюрьму,
Даже если не мысли - сажа, даже если не стон, а крик
Никогда не считай неважным то, что греет тебя внутри.

Знаешь, это сложней гораздо, путь не хожен, забыт, колюч,
Каждый в сердце лелеет сказку, эта сказка - твой главный ключ:
И неважно, что там с сюжетом, кто в ней дышит, и кто живёт.
Просто помни, что только это может двигать тебя вперёд.

Чоловік побачив на березі моря красивий округлий камінь, і вирішив навчитися у води створювати красу.
Він взяв у руки молоток і став бити по уламку скелі, намагаючись округлити і відшліфувати його. Але камінь розколювався і всередині нього з'являлася павутина тріщин.
Тоді чоловік пішов до моря і запитав: "Чому в тебе виходять гарні, округлі, гладкі камені, а у мене - ні?"
І море відповіло: "Ти б'єш, а я ніжно пещу ...."

Дорогоцінний камінь не можна відшліфувати без тертя. Також і людина не може стати успішним без достатньої кількості важких спроб.

© Конфуцій