Друк

Щастя

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

kit i sobakaНе ходи по щастя з кошиком лозовим,
Не заводь про нього довгої розмови.
Для одного щастя – панна в оксамиті,
А для когось - слава в гордому зеніті.
Хтось тобі про гроші буде торочити,
Хтось почне статечно розуму учити.
Відшукаєш панну і здобудеш славу.
Золота калитку покладеш під лаву.
З мудрості чужої голову похилиш –
І дійдеш нарешті власної могили…
Друк

Сучасна різдвяна казка

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

derevoЯк розповідається в одній знаменитій давній легенді, колись у прекрасних гаях Лівану народилися три кедра. Кедри, як усім відомо, ростуть дуже-дуже повільно, так що наші три дерева провели цілі століття в роздумах про життя і смерть, про природу і людство.

Вони бачили, як на землю Лівану прибули посланці царя Соломона і як потім, в битвах з ассирійцями, земля ця омилась кров'ю. Вони бачили обличчям до обличчя заклятих ворогів - Єзавель і пророка Іллю. При них був винайдений алфавіт; вони дивувалися, дивлячись, як повз проходять каравани, завантажені барвистими тканинами.

І в один прекрасний день кедри вирішили поговорити про майбутнє.

Друк

Матеріальні речі, звісно, суттєві, проте значно вагоміше те, що в душі!

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

sniwynka- Скажи мені, скільки важить сніжинка? - запитала синиця голуба.

- Майже нічого, - відповів голуб.

Тоді синиця розповіла йому таку історію:

- Якось я відпочивала на сосновій гілці, аж раптом почав падати сніг. Це навіть не була заметіль, ні, лише кружляли легесенькі сніжинки, легенькі, мов сон. Оскільки в мене не було інших занять, то я розпочала рахувати сніжинки, що опускалися на мою гілку. Їх упало 3.751.952. Коли ж легенько і тихенько упала 3.751.953-тя сніжинка, таке собі майже нічого, як ти з цього приводу висловився, - гілка зламалася...

Друк

Душе, люби!

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

angelДуше, прозорій і не ймись лихим -
воно тобі до вроди не пристало,
а треба ще зостатися крихким
Життям, що із матерії кристалу.
Душе, добрій!!! - Крізь срібло ниточок
перепусти вітри і не затримай
ні камінець образи, ні клочок
зненависті, ні розпач незборимий.
Зодягнена в тілесну людську суть
І облачена у червону крівцю,
на цих порогах земських перебудь -
та не замарно - прооравши нивцю!
Душе, ЛЮБИ!!! - бо це і є основ
І всіх законів правда сокровенна!
Любов - найкраща із усіх обнов:
Ти нею світиш..! з нею - незнищенна!

Роксолана Вірлан