Друк

Які люди нас оточують

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

mistoСтарий сидів близько оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав:
- Я жодного разу тут не був. Які люди живуть у цьому місті?
Старий відповів йому питанням: - А які люди були в тому місті, з якого ти пішов?
- Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти.
- Тут ти зустрінеш точно таких же, - відповів йому старий.
Трохи згодом, інша людина наблизився до цього місця і поставила те ж питання:
- Я щойно приїхав. Скажи, старий, які люди живуть в цьому місті?
Старий відповів тим же: - А скажи, синку, як поводилися люди в тому місті, звідки ти прийшов?
- О, це були добрі, гостинні і благородні душі. У мене там залишилося багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися.

Друк

* * *

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

tjulpany

 

Простору! Простору! Простору!
І щоб ніяких травм
І чогось такого простого
Як проростання трав
І чогось такого дивного
Як музика без блаженств
І слова хоча б єдиного
Що має безсмертний сенс!

Л. Костенко

Друк

Мистецтво маленьких кроків

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

jashchirka«Господи, я прошу не про чудеса і не про міражі, а про силу кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків.
Зроби мене спостережливим і спритним, щоб в строкатості буднів вчасно зупинятися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали.
Навчи мене правильно розпоряджатися часом мого життя. Подаруй мені тонке чуття, щоб відрізняти першорядне від другорядного.
Я прошу про силу стриманості і міри, щоб я по життю не літав і не ковзав, а розумно планував протягом дня, міг би бачити вершини і далечінь, і хоч іноді знаходив би час для насолоди мистецтвом.

Друк

Дві сніжинки

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Казки та притчі

snizhynkyІшов сніг. Погода була безвітряної, і великі пухнасті сніжинки неквапом кружляли в химерному танці, повільно наближаючись до землі. Дві сніжинки, летіли поруч, вирішили завести розмову.Боячись втратити один одного, вони взялися за руки, і одна з них весело каже:
- Як добре летіти, насолоджуватися польотом!
- Ми не летимо, ми просто падаємо, - сумно відповідала друга.
- Скоро ми зустрінемося з землею і перетворимося на біле пухнасте покривало!
- Ні, ми летимо назустріч загибелі, на землі нас просто розтопчуть.