Друк

БОТАНІКА

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

lavandaБузок розквітає у місті – ти любиш бузок?
коли в ботанічному світяться сотні зірок?
і темними стежками ноги засмаглі кудись
йдуть поруч з тобою і тиша непевно пливе
в дзеркалах машин і проходить крізь скло бокове
і кличе увись
така світлотінь і така відображення гра
так тягне до себе це тіло - ця чорна діра...
планета це куля що має бермудський трикутник
Друк

Вечірнє сонце

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

vechirnje sonceВечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
Друк

Любов - це коли ...

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

ljubovЛюбов - це коли хочеш з кимось переживати всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози, а влітку збирати ягоди і купатися в річці. Восени варити варення і клеїти вікна від холоду. Взимку – допомагати пережити нежить і довгі вечори, а коли стане холодно – разом в обіймах сидіти біля теплого сімейного вогнища.

© Рей Бредбері "Кульбабове вино"

Друк

НІВЕЛЮЮЧИ УСІ ЗАКОНИ ГРАВІТАЦІЇ

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

misto «Коли за вікном красивий світанок, я часто прокидаюся на кілька секунд, просто так, аби виглянути у вікно, прошепотіти «ого» чи «дякую» і заснути знову. Здається, наче Бог точно знає, що я заціню Його ранкове диво, і просить Своїх янголів легенько штурхнути сонну мене, аби не проґавила. Мені дуже-дуже потрібно трохи весни. Хоча ні. Трохи весни забракне. Стільки всього хочеться розповісти, зробити, встигнути. Але доводиться собі нагадувати про найважливіше, про ту пригоршню сили, що зосталася, про те, що до заправки ще треба крокувати й крокувати. Про те, що це мав би бути мій gap year і про те, що варто дошукуватися до справжнього. Натомість нестерпно хочеться спати, я тішу себе чаєм – горнятко за горнятком, майже нічого не встигаю і пропоную оголосити гондоли новим західноукраїнським громадським транспортом, особливо затребуваним напровесні.