Друк

Краса - це схованка!

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

krasaКраса - це схованка! Тобі здається, що саме велике Щастя в тому, що вона у тебе є! А далі, ти і твій світ починають крутитися навколо твоєї краси!

Ти ставиш на неї усі свої карти! Спочатку вона тебе тільки радує. Років так 20-ть. Це немало. Мишка встигає забратися в нірку і насолодитися смачненьким шматком сиру, неспішно і з задоволенням, не усвідомлюючи, що нірка вже закрилася.

А потім розпочинається паніка: краса в'яне, на п'яти наступають нові бездоганні творіння природи. І настає пора вкладень! Губи, ліпосакції, вініри, ботокси, нитки, гіалуронки.

Друк

Пам'ятай: ти не самотня.

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

mamo pogovory zi mnojuКолись:
Мама, скажи мені, що тобі подобається спілкуватися зі мною. Я виросту - і буду знати, що я цікава.

Мама, говори зі мною про почуття. Я виросту - і буду розуміти себе.

Мама, підтримай мене, коли мені важко. Я виросту і зможу підтримувати оточуючих мене людей, коли погано їм.

Мамо, не забороняй мені плакати, злитися, сумувати, радіти. Будь сама веселою, проявляй свої почуття, визнавай свої помилки. Я виросту - і буду знати, що зі мною все ОК.

Мама, помічай, що зі мною відбувається. Я виросту і буду здатна на емоційну близькість з іншими людьми.

Друк

Я просто жінка

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

ja prosto zhinkaЯ просто жінка… Грішна і земна.
Не ангел я, не перший витвір Бога.
Так легко мною впитись без вина,
Я ж на устах залишу тільки здогад.

Я просто жінка… Суміш сміху й сліз,
Фонтан емоцій, джерело любові.
Я загадка, незвіданість, ескіз,
Рожеві сни і мрії кольорові.

Я просто жінка… Та в усі віки
В моє ім’я творили і вмирали,
З небес зривали в пристрасті зірки,
Співали солов’ї нічні хорали.
Друк

Полум‘я любові

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

krajina z moremВогонь не гаситься вогнем,
Вода не топиться водою,
Гнів не вгамується мечем,
Біль не притУпиться від болю.
Страх не сховати в рукаві,
Злість не спинити на півслові...
І лиш любов могла б цей лік
Спинити надлишком любові.
Бо лиш у ній — вогонь благий,
Бо лиш із нею — ти безстрашний,
І гнів — не гнів, і біль — як тінь,
І розум — молитовноясний.
Усе прозоре — до сльози,
Усе величне — навіть в слові.
Вогонь не гаситься нічим,
Хіба що полум‘ям любові!

@ Оксана Кузів

Друк

Я хочу побачити море

Автор: Хомів Марія Степанівна Дата . Опубліковано в Емоції, почуття, відчуття

more v OdesiЯ хочу побачити море. Я хочу дихати до запаморочення цим повітрям, насиченим, від криків птахів, пронизливих, як останнє одкровення Бога. Я хочу лежати на мокрому прибережному піску, без минулого, без майбутнього, посміхаючись неймовірною свободи кожного руху вітру, дивовижною рибою струмуючого по шкірі. Я хочу збирати різнокольорові каміння і стирати з лиця бризки води, не відкриваючи очей, майже не існуючи, майже ставши частиною навколишнього, що рухається, мінливого, вологого, солоного, такого далекого і такого зрозумілого. Я хочу загубитися в ласці хвиль, я хочу забути себе самого і просто - плисти. Туди, де життя забарвлюється м'яким світлом призахідного сонця. Я хочу сидіти на самій кромці води, на цій межі між фантазією і реальністю, ніжністю та жорстокістю, людиною і .. морем.